Isaiah 38

Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...

Vid den tiden blev Hiskia dödssjuk; och profeten Jesaja, Amos' son, kom till honom och sade till honom: »Så säger HERREN: Beställ om ditt hus; ty du måste dö och skall icke tillfriskna.»

І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,

Då vände Hiskia sitt ansikte mot väggen och bad till HERREN.

та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!

Och han sade: »Ack HERRE, tänk dock på huru jag har vandrat inför dig i trohet och med hängivet hjärta och gjort, vad gott är i dina ögon.» Och Hiskia grät bitterligen.

І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:

Då kom HERRENS ord till Jesaja: han sade:

Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,

»Gå och säg till Hiskia: Så säger HERREN, din fader Davids Gud: Jag har hört din bön, jag har sett dina tårar. Se, jag skall föröka din livstid med femton år;

і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.

jag skall ock rädda dig och denna stad ur den assyriske konungens hand. Ja, jag skall beskärma denna stad.

І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:

Och detta skall för dig vara tecknet från HERREN därpå att HERREN skall göra, vad han nu har lovat:

ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.

se, solvisarskuggan, som nu på Ahas' solvisare har gått nedåt med solen, skall jag låta gå tio steg tillbaka.» Så gick solen tillbaka på solvisaren de tio steg, som den reda hade lagt till rygga.

Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:

En sång, skriven av Hiskia, Juda konung, när han hade varit sjuk och tillfrisknat från sin sjukdom:

Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...

 Jag tänkte: Jag går hädan      i mina bästa dagar,      in genom dödsrikets portar;  jag varder berövad återstoden av mina år.

Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...

 Jag tänkte: Jag får icke mer se HERREN,      HERREN i de levandes land.  Hos dem som bo i förgängelsens rike      får jag ej mer skåda människor.

Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...

 Min hydda ryckes upp och flyttas bort ifrån mig      såsom en herdes tält.  Jag har vävt mitt liv till slut såsom en vävare sin väv,      och jag skäres nu ned från bommen;  innan dagen har gått över till natt, är du färdig med mig.

Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...

 Jag måste ryta såsom ett lejon intill morgonen;      så krossas alla bin i min kropp.  Ja, innan dagen har gått över till natt, är du färdig med mig.

Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!

 Jag klagade såsom en svala, såsom en trana,      jag suckade såsom en duva;  matta blickade mina ögon mot höjden:  »HERRE, jag lider nöd; tag dig an min sak.»

Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!

 Men vad skall jag väl säga,      då han nu har talat till mig      och själv utfört sitt verk?  I ro får jag nu leva alla mina år till slut      efter all min själs bedrövelse.

Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!

 Herre, sådant länder till liv,  min ande har i allo sitt liv därav.  Och så helar du mig -- ja, giv mig liv!

Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,

 Se till mitt bästa kom denna bittra bedrövelse över mig.  I din kärlek räddade du min själ      ifrån förintelsens grop,  i det du kastade alla mina synder      bakom din rygg.

бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.

 Ty dödsriket tackar dig icke,      döden prisar dig icke,  och de som hava farit ned i graven hoppas ej mer      på din trofasthet.

Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!

 De som leva, de som leva, de tacka dig,      såsom ock jag nu gör;  och fäderna göra din trofasthet      kunnig för barnen.

Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!

 HERREN skall frälsa mig,  och mina sånger skola vi då spela      i alla våra livsdagar      däruppe i HERRENS hus.

А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!

Och Jesaja tillsade, att man skulle taga en fikonkaka och lägga den såsom plåster på bulnaden, så skulle han tillfriskna.

А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?

Men Hiskia sade: »Vad för ett tecken gives mig därpå att jag skall få gå upp i HERRENS hus?»