Psalms 130

Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

En sang ved festreisene. Av det dype kaller jeg på dig, Herre!

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

Herre, hør min røst, la dine ører akte på mine inderlige bønners røst!

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

Dersom du, Herre, vil gjemme på misgjerninger, Herre, hvem kan da bli stående?

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

For hos dig er forlatelsen, forat du må fryktes.

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

Jeg bier efter Herren, min sjel bier, og jeg venter på hans ord.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

Min sjel venter på Herren mere enn vektere på morgenen, vektere på morgenen.

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

Vent på Herren, Israel! For hos Herren er miskunnheten, og megen forløsning er hos ham,

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!

og han skal forløse Israel fra alle dets misgjerninger.