Isaiah 21

Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.

Utsagn om Havørkenen. Som stormvinder i ørkenen farer frem, kommer det fra ørkenen, fra det forferdelige land.

Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.

Et hårdt syn er mig kunngjort: Røveren røver og ødeleggeren ødelegger. Dra op, Elam! Treng på, Media! Hvert sukk gjør jeg ende på.

Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.

Derfor er mine lender fulle av smerte, veer har grepet mig, som den fødendes veer; jeg vrir mig så jeg ikke kan høre; jeg er forferdet så jeg ikke kan se.

Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.

Mitt sinn er forvirret, redsel har forferdet mig; aftenen, som var min lyst, har han gjort til redsel for mig.

Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!

De dekker bordet, vakten våker, de eter og drikker - op, I høvdinger, smør skjoldene!

Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.

For så sa Herren til mig: Gå og still vaktmannen ut! Det han ser, skal han melde.

І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.

Og ser han et tog av ryttere, par efter par, et tog av asener, et tog av kameler, da skal han gi akt, gi nøie akt.

І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!

Da ropte han som en løve: Herre, på vakt står jeg alltid om dagen, og på min post er jeg stilt hver en natt;

Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!

men se der! Der kommer et tog av ridende menn, par av ryttere! - Og han tok til orde og sa: Falt, falt er Babel, og alle dets guders billeder har han knust og kastet til jorden.

О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.

Du mitt knuste, mitt gjennemtreskede folk! Det jeg har hørt av Herren, hærskarenes Gud, Israels Gud, har jeg kunngjort for eder.

Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?

Utsagn om Duma. Til mig roper de fra Se'ir: Vekter! Hvor langt er det på natten? Vekter! Hvor langt er det på natten?

А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!

Vekteren svarer: Det kommer morgen, men også natt; vil I spørre, så spør - kom igjen!

Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.

Utsagn mot Arabia. I skogen i Arabia skal I overnatte, I karavaner av dedanitter!

Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!

Ut til de tørste fører de vann; de som bor i Temas land, kommer de flyktende i møte med brød;

Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.

for de flykter for sverdet, for det dragne sverd og den spente bue og for krigens trykk.

Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.

For så har Herren sagt til mig: Om et år, således som en dagarbeider regner året, skal det være forbi med all Kedars herlighet.

А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.

Og tallet på de buer som levnes Kedars helter, skal bli lite; for Herren, Israels Gud, har talt.