Hebrews 1

Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,

God, who at sundry times and in divers manners spake in time past unto the fathers by the prophets,

а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.

Hath in these last days spoken unto us by his Son, whom he hath appointed heir of all things, by whom also he made the worlds;

Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

Who being the brightness of his glory, and the express image of his person, and upholding all things by the word of his power, when he had by himself purged our sins, sat down on the right hand of the Majesty on high;

Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.

Being made so much better than the angels, as he hath by inheritance obtained a more excellent name than they.

Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!

For unto which of the angels said he at any time, Thou art my Son, this day have I begotten thee? And again, I will be to him a Father, and he shall be to me a Son?

І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.

And again, when he bringeth in the firstbegotten into the world, he saith, And let all the angels of God worship him.

А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.

And of the angels he saith, Who maketh his angels spirits, and his ministers a flame of fire.

А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

But unto the Son he saith, Thy throne, O God, is for ever and ever: a sceptre of righteousness is the sceptre of thy kingdom.

Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

Thou hast loved righteousness, and hated iniquity; therefore God, even thy God, hath anointed thee with the oil of gladness above thy fellows.

І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.

And, Thou, Lord, in the beginning hast laid the foundation of the earth; and the heavens are the works of thine hands:

Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.

They shall perish; but thou remainest; and they all shall wax old as doth a garment;

Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

And as a vesture shalt thou fold them up, and they shall be changed: but thou art the same, and thy years shall not fail.

Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

But to which of the angels said he at any time, Sit on my right hand, until I make thine enemies thy footstool?

Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

Are they not all ministering spirits, sent forth to minister for them who shall be heirs of salvation?