I Corinthians 13

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

Though I speak with the tongues of men and of angels, and have not charity, I am become as sounding brass, or a tinkling cymbal.

І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

And though I have the gift of prophecy, and understand all mysteries, and all knowledge; and though I have all faith, so that I could remove mountains, and have not charity, I am nothing.

І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!

And though I bestow all my goods to feed the poor, and though I give my body to be burned, and have not charity, it profiteth me nothing.

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

Charity suffereth long, and is kind; charity envieth not; charity vaunteth not itself, is not puffed up,

не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

Doth not behave itself unseemly, seeketh not her own, is not easily provoked, thinketh no evil;

не радіє з неправди, але тішиться правдою,

Rejoiceth not in iniquity, but rejoiceth in the truth;

усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

Beareth all things, believeth all things, hopeth all things, endureth all things.

Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

Charity never faileth: but whether there be prophecies, they shall fail; whether there be tongues, they shall cease; whether there be knowledge, it shall vanish away.

Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;

For we know in part, and we prophesy in part.

коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

But when that which is perfect is come, then that which is in part shall be done away.

Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.

When I was a child, I spake as a child, I understood as a child, I thought as a child: but when I became a man, I put away childish things.

Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.

For now we see through a glass, darkly; but then face to face: now I know in part; but then shall I know even as also I am known.

А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!

And now abideth faith, hope, charity, these three; but the greatest of these is charity.