Psalms 122

Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!

Davidin veisu korkeimmassa Kuorissa. Minä iloitsen niistä, jotka minulle sanovat: että me menemme Herran huoneeseen,

Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.

Ja että meidän jalkamme pitää seisoman sinun porteissas, Jerusalem.

Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,

Jerusalem on rakennettu kaupungiksi, johon on tuleminen kokoon,

куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!

Että sukukunnat astuisivat sinne ylös, Herran sukukunnat, Israelille todistukseksi, kiittämään Herran nimeä.

Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.

Sillä siellä ovat istuimet rakennetut tuomittaa, Davidin huoneen istuimet.

Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!

Toivottakaat Jerusalemille rauhaa: he menestyköön, jotka sinua rakastavat!

Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх!

Rauha olkoon sinun muureis sisällä, ja onni sinun huoneissas!

Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!

Minun veljieni ja ystäväini tähden minä toivotan nyt sinulle rauhaa!

Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!

Herran meidän Jumalamme huoneen tähden etsin minä sinun parastas.