Psalms 141

Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

Žalm Davidův. Hospodine, k toběť volám, pospěš ke mně; pozoruj hlasu mého, když tebe vzývám.

Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

Budiž příjemná modlitba má, jako kadění před oblíčejem tvým, pozdvižení rukou mých, jako obět večerní.

Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

Polož, Hospodine, stráž ústům mým, ostříhej dveří rtů mých.

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

Nedopouštěj srdci mému uchýliti se ke zlé věci, k činění skutků bezbožných, s muži činícími nepravost, a abych nebyl přelouzen líbostmi jejich.

Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Nechť mne bije spravedlivý, přijmu to za dobrodiní, a nechť tresce mne, bude mi to olej nejčistší, kterýž neprorazí hlavy mé, ale ještěť modlitba má platná bude proti zlosti jejich.

Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

Smetáni jsou do míst skalnatých soudcové jejich, aby slyšeli slova má, nebo jsou libá.

Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

Jako když někdo roubá a štípá dříví na zemi, tak se rozletují kosti naše až k ústům hrobovým.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

Ale k toběť, Hospodine Pane, oči mé; v tebe doufám, nevylévej duše mé.

Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

Zachovej mne od osídla, kteréž mi roztáhli, a od sítek činících nepravost.

Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

Nechť padnou hromadně do sítek svých bezbožní, a já zatím přejdu.