Psalms 39

Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів.

Zborovođi. Jedutunu. Psalam. Davidov.

Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

Odlučio sam: "Čuvat ću put svoj da ne zgriješim jezikom; usta ću svoja zauzdati dokle god preda mnom bude bezbožnik."

Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

Zamukoh, zanijemjeh, glasa ne puštah, ali uzalud - bol mi postade gorča.

Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

U meni srce je gorjelo, na samu pomisao buknuo bi oganj; tad progovorih svojim jezikom:

Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

"Objavi mi, Jahve, moj svršetak i kolika je mjera mojih dana, da znam kako sam ništavan.

Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

Evo, pedljem si mi dane izmjerio, život moj je kao ništa pred tobom: tek dašak je svaki čovjek.

У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

Poput sjene čovjek prolazi tek dašak je sve bogatstvo njegovo: zgrće, a ne zna tko će ga pokupiti."

А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

A sada, čemu da se nadam, Gospode? Sva je nada moja u tebi!

Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

Izbavi me svih mojih bezakonja, ne daj da ruglo budem luđaku!

Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

Šutim i usta ne otvaram, jer tako si ti učinio.

забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

Bič svoj otkloni od mene, jer izdišem pod težinom ruke tvoje.

Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.

Ti kaznama popravljaš čovjeka i sve mu najdraže kao moljac rastačeš: tek dašak je svaki čovjek.

Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

Čuj, o Jahve, molitvu moju, vapaje mi poslušaj, na suze se moje ne ogluši! Jer u tebe ja sam došljak, pridošlica kao svi oci moji. [ (Psalms 39:14) Odvrati pogled od mene, da odahnem prije nego odem i više ne budem! ]