Psalms 129

Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

Hodočasnička pjesma. "Mnogo su me od mladosti tlačili" - neka rekne sad Izrael!

Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

"Mnogo su me od mladosti tlačili, ali me ne svladaše.

Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

Po leđima su mojim orači orali, duge brazde povlačili.

та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

Al' Jahve pravedni isiječe užeta zlikovcima!"

Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

Nek' se postide i uzmaknu svi koji mrze Sion!

Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

Nek' budu k'o trava na krovu što povene prije nego je počupaju.

що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

Žetelac njome ne napuni ruku ni naručje onaj koji veže snopove.

і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!

A prolaznici nek' ne reknu: "Blagoslov Jahvin nad vama! Blagoslivljamo vas imenom Jahvinim!"