Hebrews 3

Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Stoga, braćo sveta, sudionici nebeskoga poziva, promotrite Apostola i Velikoga svećenika naše vjere - Isusa:

що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

on je ovjerovljen kod Onoga koji ga postavi kao ono i Mojsije u svoj kući njegovoj.

бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

Dostojan je doista toliko veće slave od Mojsija koliko veću čast od kuće ima onaj tko ju je sagradio.

Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

Jer svaku kuću tkogod gradi, a sve je sagradio Bog.

І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

Da, i Mojsije bijaše ovjerovljen u svoj kući njegovoj kao služnik da posvjedoči za ono što je imalo biti rečeno,

Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

ali Krist - kao Sin, nad kućom njegovom. Njegova smo kuća mi ako sačuvamo smjelost i ponos nade.

Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Zato, kao što veli Duh Sveti: Danas ako glas mu čujete,

не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

ne budite srca tvrda kao u Pobuni, kao u dan iskušenja u pustinji

де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

gdje me kušnjom iskušavahu očevi vaši premda gledahu djela moja

Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

četrdeset godina. Zato mi dodija naraštaj onaj pa rekoh: Uvijek su nestalna srca i ne proniču moje putove.

тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

Tako se zakleh u svom gnjevu: Nikad neće ući u moj počinak!

Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Pazite, braćo, da ne bi u koga od vas srce bilo opako, nevjerno, odmetnulo se od Boga živoga.

Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

Pače hrabrite jedni druge dan za danom dok još odjekuje ono Danas da ne otvrdne tko od vas zaveden grijehom.

Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

Doista, sudionici smo Kristovi postali ako, dakako, ono prvo imanje stalnim sačuvamo

аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

kad je rečeno: Danas ako glas mu čujete, ne budite srca tvrda kao u Pobuni!

Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

Jer, koji su to čuli pa se pobunili? Zar ne svi koji su pod Mojsijem izašli iz Egipta?

На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

Koji li mu dodijavahu četrdeset godina? Zar ne oni koji sagriješiše, kojih mrtva tijela popadaše u pustinji?

Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

Kojima se zakle da neće ući u njegov počinak, ako li ne nepokornima?

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

I vidimo da ne mogoše ući zbog nevjere.