II Corinthians 1

Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,

奉　神旨意作基督耶稣使徒的保罗和兄弟提摩太，写信给在哥林多　神的教会，并亚该亚遍处的众圣徒。

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

愿恩惠、平安从　神我们的父和主耶稣基督归与你们！

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

愿颂讚归与我们的主耶稣基督的父　神，就是发慈悲的父，赐各样安慰的　神。

що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

我们在一切患难中，他就安慰我们，叫我们能用　神所赐的安慰去安慰那遭各样患难的人。

Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.

我们既多受基督的苦楚，就靠基督多得安慰。

Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.

我们受患难呢，是为叫你们得安慰，得拯救；我们得安慰呢，也是为叫你们得安慰；这安慰能叫你们忍受我们所受的那样苦楚。

А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

我们为你们所存的盼望是确定的，因为知道你们既是同受苦楚，也必同得安慰。

Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

弟兄们，我们不要你们不晓得，我们从前在亚细亚遭遇苦难，被压太重，力不能胜，甚至连活命的指望都绝了；

Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

自己心里也断定是必死的，叫我们不靠自己，只靠叫死人复活的　神。

що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

他曾救我们脱离那极大的死亡，现在仍要救我们，并且我们指望他将来还要救我们。

як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.

你们以祈祷帮助我们，好叫许多人为我们谢恩，就是为我们因许多人所得的恩。

Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

我们所夸的是自己的良心，见证我们凭著　神的圣洁和诚实；在世为人不靠人的聪明，乃靠　神的恩惠，向你们更是这样。

Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,

我们现在写给你们的话，并不外乎你们所念的，所认识的，我也盼望你们到底还是要认识；

як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

正如你们已经有几分认识我们，以我们夸口，好像我们在我们主耶稣的日子以你们夸口一样。

І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,

我既然这样深信，就早有意到你们那里去，叫你们再得益处；

і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.

也要从你们那里经过，往马其顿去，再从马其顿回到你们那里，叫你们给我送行往犹太去。

Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?

我有此意，岂是反复不定吗？我所起的意，岂是从情欲起的，叫我忽是忽非吗？

Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.

我指著信实的　神说，我们向你们所传的道，并没有是而又非的。

Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.

因为我和西拉并提摩太，在你们中间所传　神的儿子耶稣基督，总没有是而又非的，在他只有一是。

Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.

　神的应许，不论有多少，在基督都是是的。所以借著他也都是实在（实在：原文是阿们）的，叫　神因我们得荣耀。

А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,

那在基督里坚固我们和你们，并且膏我们的就是　神。

Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.

他又用印印了我们，并赐圣灵在我们心里作凭据（原文是质）。

А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,

我呼籲　神给我的心作见证，我没有往哥林多去是为要宽容你们。

не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!

我们并不是辖管你们的信心，乃是帮助你们的快乐，因为你们凭信才站立得住。