Isaiah 21

Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.

Пророчество, наложено за пустинята на морето: Както вихрушките се носят в южната страна, така идва разрушение от пустинята, от страшна земя.

Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.

Тежко видение ми се откри: Грабителят граби, опустошителят опустошава. Изкачи се, Еламе, обсади, Мидийо! Спрях всичките й въздишания.

Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.

Затова слабините ми са пълни с болка; мъки ме обзеха, като мъките на родилка. Сгърбен съм и не мога да чуя, смутен съм и не мога да видя.

Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.

Сърцето ми се смути, ужас ме обзе; полумракът, който пожелах, се обърна в ужас за мен.

Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!

Приготвят трапезата, стражата бди, ядат, пият! Станете, князе! Излъскайте щитове!

Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.

Защото така ми каза Господ: Иди, постави страж да известява, каквото види.

І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.

И видя впряг конници по двама, впряг магарета и впряг камили. И се вслуша внимателно, с голямо внимание,

І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!

и извика като лъв: Господарю мой, аз стоя постоянно на стражевата кула през деня и оставам на стражата си целите нощи.

Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!

Но, ето! Идва впряг, мъже, конници по двама! И проговори и каза: Падна, падна Вавилон, и всичките изваяни идоли на боговете му се строшиха на земята!

О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.

О, мой овършан народе и сине на хармана ми! Каквото чух от ГОСПОДА на Войнствата, Израилевия Бог, ви заявих.

Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?

Пророчество, наложено за Едом: Към мен вика един от Сиир: Стражо, колко е часът на нощта? Стражо, колко е часът на нощта?

А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!

Стражът каза: Утрото иде, а също и нощта. Ако ще питате, питайте; върнете се, елате.

Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.

Пророчество, наложено за Арабия: В гората на Арабия ще пренощувате, дедански кервани.

Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!

Донесете вода да посрещнете жадния, жители на теманската земя, посрещнете бежанеца с хляб.

Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.

Защото побягнаха от мечовете, от изтегления меч, от опънатия лък и от тежестта на войната.

Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.

Защото така ми каза Господ: За една година, каквито са годините на наемник, ще изчезне цялата слава на Кидар.

А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.

И останалият брой на стрелците, на силните мъже на синовете на Кидар, ще бъде малък, защото ГОСПОД, Израилевият Бог, изговори това.