Psalms 130

En vallfartssång.  Ur djupen ropar jag till dig, HERRE.

Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

 Herre, hör min röst,  låt dina öron akta på      mina böners ljud.

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

 Om du, HERRE, vill tillräkna missgärningar,      Herre, vem kan då bestå?

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

 Dock, hos dig är ju förlåtelse,      på det att man må frukta dig.

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

 Jag väntar efter HERREN,      min själ väntar,      och jag hoppas på hans ord.

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

 Min själ väntar efter Herren      mer än väktarna efter morgonen,      ja, mer än väktarna efter morgonen.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

 Hoppas på HERREN, Israel;      ty hos HERREN är nåd,  och mycken förlossning är hos honom.

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

 Och han skall förlossa Israel      från alla dess missgärningar.

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!