Psalms 129

En vallfartssång.  Mycken nöd hava de vållat mig allt ifrån min ungdom      -- så säge Israel --

Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

 mycken nöd hava de vållat mig allt ifrån min ungdom,      dock blevo de mig ej övermäktiga.

Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

 På min rygg hava plöjare plöjt      och dragit upp långa fåror.

Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

 Men HERREN är rättfärdig och har huggit av      de ogudaktigas band.

та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

 De skola komma på skam och vika tillbaka,      så många som hata Sion.

Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

 De skola bliva lika gräs på taken,  som vissnar, förrän det har vuxit upp;

Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

 ingen skördeman fyller därmed sin hand,      ingen kärvbindare sin famn,

що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

 och de som gå där fram kunna icke säga:  »HERRENS välsignelse vare över eder!  Vi välsigna eder      i HERRENS namn.»

і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!