Ecclesiastes 6

Ett elände som jag har sett under solen, och som kommer tungt över människorna är det,

Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:

när Gud åt någon har givit rikedom och skatter och ära, så att denne för sin räkning intet saknar av allt det han önskar sig, och Gud sedan icke förunnar honom makt att själv njuta därav, utan låter en främling få njuta därav; detta är fåfänglighet och en usel plåga.

Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...

Om en man än finge hundra barn och finge leva i många år, ja, om hans livsdagar bleve än så många, men hans själ icke finge njuta sig mätt av hans goda, och om han så bleve utan begravning, då säger jag: lyckligare än han är ett ofullgånget foster.

Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...

Ty såsom ett fåfängligt ting har detta kommit till världen, och i mörker går det bort, och i mörker höljes dess namn;

Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,

det fick ej ens se solen, och det vet av intet. Ett sådant har bättre ro än han.

ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...

Ja, om han än levde i två gånger tusen år utan att få njuta något gott -- gå icke ändå alla till samma mål?

А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?

 All människans möda är för hennes mun,  och likväl bliver hennes hunger icke mättad.

Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.

Ty vad förmån har den vise framför dåren? Vad båtar det den fattige, om han förstår att skicka sig inför de levande?

Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

Bättre är att se något för ögonen än att fara efter något med begäret. Också detta är fåfänglighet och ett jagande efter vind.

Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...

Vad som är, det var redan förut nämnt vid namn; förutbestämt var vad en människa skulle bliva. Och hon kan icke gå till rätta med honom som är mäktigare än hon själv.

Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,

Ty om man ock ordar än så mycket och därmed förökar fåfängligheten, vad förmån har man därav?

бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?

Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?