Psalms 141

En salme av David. Herre, jeg kaller på dig, skynd dig til mig! Vend øret til min røst, nu jeg roper til dig!

Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

La min bønn gjelde som røkoffer for ditt åsyn, mine henders opløftelse som et aften-matoffer!

Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

Herre, sett vakt for min munn, vokt mine lebers dør!

Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

Bøi ikke mitt hjerte til noget ondt, til å gjøre ugudelighets-gjerninger sammen med menn som gjør urett, og la mig ikke ete av deres fine retter!

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

La en rettferdig slå mig i kjærlighet og tukte mig! For sådan hodeolje vegre mitt hode sig ikke! Varer det enn ved, så setter jeg min bønn imot deres ondskap.

Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Deres dommere blir nedstyrtet og gitt klippen i vold, og selv forstår de at mine ord var liflige.

Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

Som når en pløier og kløver jorden, således ligger våre ben spredt ved dødsrikets port.

Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

For til dig, Herre, Herre, ser mine øine, til dig tar jeg min tilflukt; utøs ikke min sjel!

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

Bevar mig for fellen som de har stilt op for mig, og for deres snarer som gjør urett!

Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

La de ugudelige falle i sine egne garn, mens jeg går uskadd forbi!

Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!