I Corinthians 2

And I, brethren, when I came to you, came not with excellency of speech or of wisdom, declaring unto you the testimony of God.

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,

For I determined not to know any thing among you, save Jesus Christ, and him crucified.

бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...

And I was with you in weakness, and in fear, and in much trembling.

І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.

And my speech and my preaching was not with enticing words of man's wisdom, but in demonstration of the Spirit and of power:

І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,

That your faith should not stand in the wisdom of men, but in the power of God.

щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!

Howbeit we speak wisdom among them that are perfect: yet not the wisdom of this world, nor of the princes of this world, that come to nought:

А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

But we speak the wisdom of God in a mystery, even the hidden wisdom, which God ordained before the world unto our glory:

але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,

Which none of the princes of this world knew: for had they known it, they would not have crucified the Lord of glory.

яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!

But as it is written, Eye hath not seen, nor ear heard, neither have entered into the heart of man, the things which God hath prepared for them that love him.

Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!

But God hath revealed them unto us by his Spirit: for the Spirit searcheth all things, yea, the deep things of God.

А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

For what man knoweth the things of a man, save the spirit of man which is in him? even so the things of God knoweth no man, but the Spirit of God.

Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

Now we have received, not the spirit of the world, but the spirit which is of God; that we might know the things that are freely given to us of God.

А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,

Which things also we speak, not in the words which man's wisdom teacheth, but which the Holy Ghost teacheth; comparing spiritual things with spiritual.

що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.

But the natural man receiveth not the things of the Spirit of God: for they are foolishness unto him: neither can he know them, because they are spiritually discerned.

А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

But he that is spiritual judgeth all things, yet he himself is judged of no man.

Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.

For who hath known the mind of the Lord, that he may instruct him? But we have the mind of Christ.

Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!