Zechariah 4

E l’angelo che parlava meco tornò, e mi svegliò come si sveglia un uomo dal sonno.

І вернувся той Ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його.

E mi disse: "Che vedi?" Io risposi: "Ecco, vedo un candelabro tutto d’oro, che ha in cima un vaso, ed è munito delle sue sette lampade, e di sette tubi per le lampade che stanno in cima;

І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Бачу я, ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.

e vicino al candelabro stanno due ulivi; l’uno a destra del vaso, e l’altro alla sua sinistra".

І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її.

E io presi a dire all’angelo che parlava meco: "Che significan queste cose, signor mio?"

І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: Що це, мій пане?

L’angelo che parlava meco rispose e disse: "Non sai quel che significhino queste cose?" E io dissi: "No, mio signore".

І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: Чи ж ти не знаєш, що це таке? А я відказав: Ні, пане!

Allora egli rispondendo, mi disse: "E’ questa la parola che l’Eterno rivolge a Zorobabele: Non per potenza, né per forza, ma per lo spirito mio, dice l’Eterno degli eserciti.

І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.

Chi sei tu, o gran monte, davanti a Zorobabele? Tu diventerai pianura; ed egli porterà innanzi la pietra della vetta, in mezzo alle grida di: Grazia, grazia, su di lei!".

Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!

E la parola dell’Eterno mi fu rivolta in questi termini:

І було мені слово Господнє таке:

"Le mani di Zorobabele hanno gettato le fondamenta di questa casa, e le sue mani la finiranno; e tu saprai che l’Eterno degli eserciti mi ha mandato a voi.

Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.

Poiché chi potrebbe sprezzare il giorno delle piccole cose, quando quei sette là, gli occhi dell’Eterno che percorrono tutta la terra, vedono con gioia il piombino in mano a Zorobabele?"

Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі.

E io riposi e gli dissi: "Che significano questi due ulivi a destra e a sinistra del candelabro?"

І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?

E per la seconda volta io presi a dire: "Che significano questi due ramoscelli d’ulivo che stanno allato ai due condotti d’oro per cui scorre l’olio dorato?"

І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?

Ed egli rispose e mi disse: "Non sai che significhino queste cose?" Io risposi: "No, signor mio".

І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це? А я відказав: Ні, пане!

Allora egli disse: "Questi sono i due unti che stanno presso il Signore di tutta la terra".

І він сказав: Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі.