Psalms 124

Canto dei pellegrinaggi. Di Davide. Se non fosse stato l’Eterno che fu per noi, lo dica pure ora Israele,

Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!

se non fosse stato l’Eterno che fu per noi, quando gli uomini si levarono contro noi,

коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,

allora ci avrebbero inghiottiti tutti vivi, quando l’ira loro ardeva contro noi;

то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,

allora le acque ci avrebbero sommerso, il torrente sarebbe passato sull’anima nostra;

то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,

allora le acque orgogliose sarebbero passate sull’anima nostra.

душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!

Benedetto sia l’Eterno che non ci ha dato in preda ai loro denti!

Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!

L’anima nostra è scampata, come un uccello dal laccio degli uccellatori; il laccio è stato rotto, e noi siamo scampati.

Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!

Il nostro aiuto è nel nome dell’Eterno, che ha fatto il cielo e la terra.

Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!