Song of Solomon 7

מה יפו פעמיך בנעלים בת נדיב חמוקי ירכיך כמו חלאים מעשה ידי אמן׃

Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?

שררך אגן הסהר אל יחסר המזג בטנך ערמת חטים סוגה בשושנים׃

Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!

שני שדיך כשני עפרים תאמי צביה׃

Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!

צוארך כמגדל השן עיניך ברכות בחשבון על שער בת רבים אפך כמגדל הלבנון צופה פני דמשק׃

Два перса твої немов двоє сарняток близнят!

ראשך עליך ככרמל ודלת ראשך כארגמן מלך אסור ברהטים׃

Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!

מה יפית ומה נעמת אהבה בתענוגים׃

Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!

זאת קומתך דמתה לתמר ושדיך לאשכלות׃

Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!

אמרתי אעלה בתמר אחזה בסנסניו ויהיו נא שדיך כאשכלות הגפן וריח אפך כתפוחים׃

Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!

וחכך כיין הטוב הולך לדודי למישרים דובב שפתי ישנים׃

Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...

אני לדודי ועלי תשוקתו׃

А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!

לכה דודי נצא השדה נלינה בכפרים׃

Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!

נשכימה לכרמים נראה אם פרחה הגפן פתח הסמדר הנצו הרמונים שם אתן את דדי לך׃

Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

הדודאים נתנו ריח ועל פתחינו כל מגדים חדשים גם ישנים דודי צפנתי לך׃

Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам! Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!