Psalms 63

Davidin Psalmi, kuin hän oli Juudan korvessa. Jumala, sinä olet minun Jumalani! Varhain minä sinua etsin: sinua minun sieluni janoo, minun lihani halaa sinua karkiassa ja kuivassa maassa, joka vedetöin on.

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.

Niinkuin minä näin sinun pyhässä, katsellakseni sinun voimaas ja kunniaas;

Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...

Sillä sinun laupiutes on parempi kuin elämä: minun huuleni pitää sinua kiittämän.

Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,

Niin minä tahdon kunnioittaa sinua minun elinaikanani, ja minun käteni nostaa ylös sinun nimees.

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

Niinkuin lihavuudella ja rasvalla pitää minun sieluni ravittaman: ja minun suuni pitää kiittämän iloisilla huulilla.

Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!

Kuin minä vuoteeseni lasken, niin minä muistan sinua:kuin minä herään, niin minä puhun sinusta.

Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.

Sillä sinä olet minun apuni, ja sinun siipeis varjon alla minä kerskaan.

Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:

Minun sieluni riippuu sinussa: sinun oikia kätes minun tukee.

що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

Mutta he etsivät kadottaaksensa minun sieluni: heidän täytyy maan alle mennä.

Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.

Heidän pitää miekkaan lankeeman, ketuille osaksi tuleman.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,

Mutta kuninkaan pitää iloitseman Jumalassa: joka hänen kauttansa vannoo, se kunnioitetaan; sillä valhetteliain suu pitää tukittaman.

нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!