Psalms 130

Veisu korkeimmassa Kuorissa. Syvyydessä minä huudan sinua, Herra.

Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

Herra, kuule minun ääneni: vaarinottakaan korvas rukousteni äänestä.

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

Jos sinä, Herra, soimaat syntiä: Herra, kuka siis pysyy?

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

Sillä sinun tykönäs on anteeksi antamus, että sinua peljättäisiin.

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

Minä odotan Herraa: sieluni odottaa, ja minä toivon hänen sanansa päälle.

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

Sieluni vartioitsee Herraa huomenvartiosta toiseen huomenvartioon asti.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

Israel toivokaan Herran päälle; sillä Herralla on armo, ja runsas lunastus hänellä.

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

Ja hän lunastaa Israelin kaikista synneistänsä.

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!