Psalms 129

Veisu korkeimmassa Kuorissa. He ovat usein minua ahdistaneet, hamasta nuoruudestani, sanokaan nyt Israel;

Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

He ovat usein minua ahdistaneet, hamasta nuoruudestani; mutta ei he minua voittaneet.

Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

Kyntäjät ovat minun selkäni päällä kyntäneet, ja vakonsa pitkäksi vetäneet.

Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

Herra, joka vanhurskas on, on jumalattomain köydet katkonut.

та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

Tulkoon häpiään ja kääntyköön takaperin kaikki, jotka Zionia vihaavat.

Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

Olkoon niinkuin ruoho kattojen päällä, joka kuivettuu ennen kuin se reväistään ylös,

Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

Joista niittäjä ei kättänsä täytä, eikä lyhteensitoja syliänsä;

що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

Eikä yksikään ohitsekäypä sano: olkoon Herran siunaus teidän päällänne: me siunaamme teitä Herran nimeen.

і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!