Psalms 63

(En salme af David, da han var i Judas ørken.) Gud, du er min Gud, dig søger jeg, efter dig tørster min Sjæl, efter dig længes mit Kød i et tørt, vansmægtende,vandløst Land

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.

(således var det, jeg så dig i Helligdommen) for at skue din Vælde og Ære;

Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...

thi din Nåde er bedre end Liv, mine Læber skal synge din Pris.

Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,

Da vil jeg love dig hele mit Liv, opløfte Hænderne i dit Navn,

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

Som med fede Retter mættes min Sjæl, med jublende Læber priser min Mund dig,

Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!

når jeg kommer dig i Hu på mit Leje, i Nattevagterne tænker på dig;

Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.

thi du er blevet min Hjælp, og jeg jubler i dine Vingers Skygge.

Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:

Dig klynger min Sjæl sig til, din højre holder mig fast.

що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

Forgæves står de mig efter livet, i Jordens Dyb skal de synke,

Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.

gives i Sværdets Vold og vorde Sjakalers Bytte.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,

Men Kongen glædes i Gud; enhver, der sværger ved ham, skal juble, thi Løgnernes Mund skal lukkes.

нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!