Psalms 138

(Af David.) Jeg vil prise dig HERRE, at hele lovsynge dig for Guderne;

Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!

jeg vil tilbede, vendt mod dit hellige Tempel, og mere end alt vil jeg prise dit Navn for din Miskundheds og Trofastheds Skyld; thi du har herliggjort dit Ord.

Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!

Den Dag jeg råbte, svared du mig, du gav mig Mod, i min Sjæl kom Styrke.

Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!

Alle Jordens Konger skal prise dig, HERRE, når de hører din Munds Ord,

Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

og synge om HERRENs Veje; thi stor er HERRENs Ære,

і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,

thi HERREN er ophøjet, ser til den ringe, han kender den stolte i Frastand.

бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!

Går jeg i Trængsel, du værger mig Livet, mod Fjendernes Vrede udrækker du Hånden, din højre bringer mig Frelse.

Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,

HERREN vil føre det igennem for mig, din Miskundhed, HERRE, varer evindelig. Opgiv ej dine Hænders Værk!

для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!