Isaiah 21

Пророчество, наложено за пустинята на морето: Както вихрушките се носят в южната страна, така идва разрушение от пустинята, от страшна земя.

Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.

Тежко видение ми се откри: Грабителят граби, опустошителят опустошава. Изкачи се, Еламе, обсади, Мидийо! Спрях всичките й въздишания.

Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.

Затова слабините ми са пълни с болка; мъки ме обзеха, като мъките на родилка. Сгърбен съм и не мога да чуя, смутен съм и не мога да видя.

Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.

Сърцето ми се смути, ужас ме обзе; полумракът, който пожелах, се обърна в ужас за мен.

Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.

Приготвят трапезата, стражата бди, ядат, пият! Станете, князе! Излъскайте щитове!

Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!

Защото така ми каза Господ: Иди, постави страж да известява, каквото види.

Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.

И видя впряг конници по двама, впряг магарета и впряг камили. И се вслуша внимателно, с голямо внимание,

І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.

и извика като лъв: Господарю мой, аз стоя постоянно на стражевата кула през деня и оставам на стражата си целите нощи.

І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!

Но, ето! Идва впряг, мъже, конници по двама! И проговори и каза: Падна, падна Вавилон, и всичките изваяни идоли на боговете му се строшиха на земята!

Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!

О, мой овършан народе и сине на хармана ми! Каквото чух от ГОСПОДА на Войнствата, Израилевия Бог, ви заявих.

О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.

Пророчество, наложено за Едом: Към мен вика един от Сиир: Стражо, колко е часът на нощта? Стражо, колко е часът на нощта?

Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?

Стражът каза: Утрото иде, а също и нощта. Ако ще питате, питайте; върнете се, елате.

А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!

Пророчество, наложено за Арабия: В гората на Арабия ще пренощувате, дедански кервани.

Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.

Донесете вода да посрещнете жадния, жители на теманската земя, посрещнете бежанеца с хляб.

Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!

Защото побягнаха от мечовете, от изтегления меч, от опънатия лък и от тежестта на войната.

Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.

Защото така ми каза Господ: За една година, каквито са годините на наемник, ще изчезне цялата слава на Кидар.

Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.

И останалият брой на стрелците, на силните мъже на синовете на Кидар, ще бъде малък, защото ГОСПОД, Израилевият Бог, изговори това.

А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.