II Chronicles 15

И Божият Дух беше на Азария, сина на Одид.
А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.
И той излезе да посрещне Аса и му каза: Чуйте ме, Аса и целия Юда и Вениамин! ГОСПОД е с вас, когато вие сте с Него. Ако Го търсите, ще Го намерите, но ако Го оставите, и Той ще ви остави.
І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!
Израил беше дълго време без истински Бог, без свещеник, който да поучава, и без закон;
У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.
но в бедствието си се обърнаха към ГОСПОДА, Израилевия Бог, и Го потърсиха, и Го намериха.
І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
В онези времена нямаше мир за излизащия и за влизащия, а големи смутове тежаха върху всичките жители на земите.
А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.
Народ се сблъскваше с народ и град с град, защото Бог ги смущаваше с всякакво бедствие.
І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.
Но вие бъдете силни и нека ръцете ви не отслабват, защото имате награда за делото си!
А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!
И когато Аса чу тези думи и пророчеството на пророк Одид, той се укрепи; и премахна гнусотиите от цялата юдова и вениаминова земя и от градовете, които бе превзел от хълмистата земя на Ефрем, и поднови ГОСПОДНИЯ олтар, който беше пред предверната зала на ГОСПОДА.
А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.
И събра целия Юда и Вениамин, и пришълците от Ефрем, Манасия и Симеон, които живееха между тях — защото мнозина от Израил прибягваха при него, като виждаха, че ГОСПОД, неговият Бог, беше с него.
І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
Те се събраха в Ерусалим в третия месец, в петнадесетата година от царуването на Аса.
І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.
И в онзи ден принесоха жертви на ГОСПОДА от плячката, която бяха донесли — седемстотин говеда и седем хиляди овце.
І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.
И встъпиха в завета да търсят ГОСПОДА, Бога на бащите си, с цялото си сърце и с цялата си душа,
І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
а всеки, който не би потърсил ГОСПОДА, Израилевия Бог, да се убива — от малък до голям, от мъж до жена.
А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
И се заклеха на ГОСПОДА със силен глас, с възгласи, с тръби и с рогове.
І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.
И целият Юда се зарадва заради клетвата — защото се заклеха с цялото си сърце и потърсиха ГОСПОДА с цялата си воля, и Го намериха. И ГОСПОД им даде покой отвсякъде.
І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
Той отхвърли и Мааха, майката на цар Аса, от положението на царица, понеже тя беше направила идол на Ашера. Аса съсече нейния идол и го стри, и го изгори при потока Кедрон.
І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.
Но високите места не се премахнаха от Израил; обаче сърцето на Аса беше неразделено през всичките му дни.
Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.
И той донесе в Божия дом вещите, посветени от баща му, и вещите, посветени от самия него — сребро и злато, и съдове.
І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.
И до тридесет и петата година от царуването на Аса нямаше война.
А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.