Nahum 3

Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!

Ουαι εις την πολιν των αιματων ολη ειναι πληρης ψευδους και αρπαγης το θηραμα δεν απολειπει.

Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,

Φωνη μαστιγων ακουεται και φωνη θορυβου τροχων και ιππων ορμωντων και αρματων αναπηδωντων,

і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,

ιππεως αναβαινοντος και �ομφαιας στιλβουσης και λογχης εξαστραπτουσης, και πληθος τραυματιζομενων και μεγας αριθμος πτωματων, και δεν ειναι τελος των πτωματων προσκοπτουσιν εις τα πτωματα αυτων

це за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.

απο του πληθους των πορνειων της θελκτικης πορνης, της εμπειρου εις γοητειας, ητις πωλει εθνη δια των πορνειων αυτης και φυλας δια των γοητειων αυτης.

Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!

Ιδου, εγω ειμαι εναντιον σου, λεγει ο Κυριος των δυναμεων και θελω ανασηκωσει τα κρασπεδα σου επι το προσωπον σου, και θελω δειξει εις τα εθνη την αισχυνην σου και εις τα βασιλεια την ατιμιαν σου.

І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!

Και θελω �ιψει βδελυραν ακαθαρσιαν επι σε και θελω σε καταισχυνει και θελω σε καταστησει εις θεαμα.

І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?

Και παντες οι βλεποντες σε θελουσι φευγει απο σου και θελουσι λεγει, Η Νινευη ηρημωθη τις θελει συλλυπηθη αυτην; ποθεν θελω ζητησει παρηγορητας δια σε;

Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?

εισαι καλητερα της Νω Αμμων, της κειμενης μεταξυ των ποταμων, της περικυκλουμενης απο υδατων, της οποιας προμαχων ητο η θαλασσα και τειχος αυτης το πελαγος;

Етіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,

Η Αιθιοπια ητο η ισχυς αυτης και η Αιγυπτος και αλλοι απεραντοι η Φουθ και οι Λιβυες ησαν οι βοηθοι σου.

та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.

Αλλα και αυτη μετωκισθη, υπηγεν εις αιχμαλωσιαν, τα δε νηπια αυτης συνετριφθησαν επι των ακρων πασων των οδων και ερριψαν κληρους επι τους ενδοξους αυτης ανδρας, και παντες οι μεγιστανες αυτης εδεθησαν με αλυσεις.

Уп'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!

Και συ θελεις μεθυσθη, θελεις μενει αφανης και συ θελεις ζητησει δυναμιν εναντιον του εχθρου.

Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.

Παντα τα οχυρωματα σου θελουσιν εισθαι ως συκαι με τα πρωτοφανη συκα αυτων εαν σεισθωσι, θελουσι βεβαιως πεσει εις το στομα του τρωγοντος.

Ось народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.

Ιδου, ο λαος σου ειναι γυναικες εν μεσω σου αι πυλαι της γης σου θελουσιν εισθαι ολως ανεωγμεναι εις τους εχθρους σου το πυρ θελει καταφαγει τους μοχλους σου.

Води на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.

Ανασυρον εις σεαυτον υδωρ δια την πολιορκιαν, ενδυναμωσον τα οχυρωματα σου εισελθε εις τον πηλον και πατησον την αργιλλον, επισκευασον την κεραμικην καμινον

Там огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,

εκει θελει σε καταφαγει το πυρ η �ομφαια θελει σε εξολοθρευσει, θελει σε καταφαγει ως βρουχος πληθυνου ως βρουχος, πληθυνου ως ακρις.

понамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!

Επληθυνας τους εμπορους σου υπερ τα αστρα του ουρανου ο βρουχος εξηπλωθη και εξεπεταξεν.

Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.

Οι μεγιστανες σου ειναι ως ακριδες και οι σατραπαι σου ως μεγαλαι ακριδες, αιτινες επικαθηνται επι τους φραγμους εν ημερα ψυχους αλλ οταν ο ηλιος ανατειλη, φευγουσι και ο τοπος αυτων δεν γνωριζεται που ησαν.

Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.

Οι ποιμενες σου ενυσταξαν, βασιλευ της Ασσυριας οι δυνατοι σου απεκοιμηθησαν ο λαος σου εσκορπισθη επι τα ορη και δεν υπαρχει ο συναγων.

Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?

Δεν ειναι ιασις εις το συντριμμα σου η πληγη σου ειναι χαλεπη παντες οι ακουοντες την αγγελιαν σου θελουσι κροτησει χειρας επι σε διοτι επι τινα δεν επηλθε παντοτε η κακια σου;