II Corinthians 13

Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.

Τριτην ταυτην φοραν ερχομαι προς εσας επι στοματος δυο μαρτυρων και τριων θελει βεβαιουσθαι πας λογος.

Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,

Προειπον και προλεγω, ως παρων την δευτεραν φοραν, και τωρα απων γραφω προς τους προαμαρτησαντας και τους λοιπους παντας, οτι εαν ελθω παλιν, δεν θελω φεισθη

13:3

через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас.

επειδη ζητειτε δοκιμην του δι εμου λαλουντος Χριστου, οστις δεν ειναι ασθενης προς εσας, αλλ ειναι δυνατος μεταξυ σας.

13:4

Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі, та живий із сили Божої. Так і ми, хоча немічні в Нім, та з Ним будемо жити з Божої сили у вас.

Διοτι αν εσταυρωθη εξ ασθενειας, ζη ομως εκ δυναμεως Θεου. διοτι και ημεις ασθενουμεν εν αυτω, πλην εκ δυναμεως Θεου θελομεν ζησει μετ αυτου εις εσας.

13:5

Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.

Εαυτους εξεταζετε αν ησθε εν τη πιστει, εαυτους δοκιμαζετε. Η δεν γνωριζετε εαυτους οτι ο Ιησους Χριστος ειναι εν υμιν; εκτος εαν ησθε αδοκιμοι κατα τι.

13:6

Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.

Ελπιζω δε οτι θελετε γνωρισει οτι ημεις δεν ειμεθα αδοκιμοι.

13:7

І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.

Ευχομαι δε εις τον Θεον να μη πραξητε μηδεν κακον, ουχι δια να φανωμεν ημεις δοκιμοι, αλλα δια να πραττητε σεις το καλον, ημεις δε ας ημεθα ως αδοκιμοι.

13:8

Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.

Διοτι δεν δυναμεθα να πραξωμεν τι κατα της αληθειας, αλλ υπερ της αληθειας.

13:9

Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й молимось щоб були досконалими ви!

Επειδη χαιρομεν οταν ημεις ασθενωμεν, σεις δε ησθε δυνατοι τουτο μαλιστα και ευχομεθα, την τελειοποιησιν σας.