Psalms 120

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

En vallfartssång.  Jag ropar till HERREN i min nöd,  och han svarar mig.

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

 HERRE, rädda min själ      från lögnaktiga läppar,      från en falsk tunga.

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

 Varmed bliver du lönad,      både nu och allt framgent,      du falska tunga?

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

 Jo, med en våldsverkares skarpa pilar      och med glödande ginstkol.

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

 Ve mig, att jag måste dväljas i Meseks land  och bo ibland Kedars hyddor!

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

 Länge nog har min själ måst bo      ibland dem som hata friden.

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!

 Jag själv håller frid, men säger jag blott ett ord,      äro de redo till strid.