Psalms 120

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

En sang ved festreisene. Til Herren ropte jeg i min nød, og han svarte mig.

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

Herre, fri min sjel fra en løgnaktig lebe, fra en falsk tunge!

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

Hvad vil han gi dig, og hvad mere vil han gi dig, du falske tunge?

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

Voldsmannens skarpe piler og glør av gyvelbusken.

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

Ve mig, at jeg lever som fremmed iblandt Mesek, at jeg bor ved Kedars telt!

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

Lenge nok har min sjel bodd hos dem som hater fred.

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!

Jeg er bare fred, men når jeg taler, er de ferdige til krig.