Ezekiel 19

А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,

Moreover take thou up a lamentation for the princes of Israel,

та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!

And say, What is thy mother? A lioness: she lay down among lions, she nourished her whelps among young lions.

І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!

And she brought up one of her whelps: it became a young lion, and it learned to catch the prey; it devoured men.

І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...

The nations also heard of him; he was taken in their pit, and they brought him with chains unto the land of Egypt.

Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.

Now when she saw that she had waited, and her hope was lost, then she took another of her whelps, and made him a young lion.

І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!

And he went up and down among the lions, he became a young lion, and learned to catch the prey, and devoured men.

І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!

And he knew their desolate palaces, and he laid waste their cities; and the land was desolate, and the fulness thereof, by the noise of his roaring.

Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!

Then the nations set against him on every side from the provinces, and spread their net over him: he was taken in their pit.

І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...

And they put him in ward in chains, and brought him to the king of Babylon: they brought him into holds, that his voice should no more be heard upon the mountains of Israel.

Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.

Thy mother is like a vine in thy blood, planted by the waters: she was fruitful and full of branches by reason of many waters.

І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!

And she had strong rods for the sceptres of them that bare rule, and her stature was exalted among the thick branches, and she appeared in her height with the multitude of her branches.

Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...

But she was plucked up in fury, she was cast down to the ground, and the east wind dried up her fruit: her strong rods were broken and withered; the fire consumed them.

А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному,

And now she is planted in the wilderness, in a dry and thirsty ground.

і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.

And fire is gone out of a rod of her branches, which hath devoured her fruit, so that she hath no strong rod to be a sceptre to rule. This is a lamentation, and shall be for a lamentation.