Ecclesiastes 4

І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

So I returned, and considered all the oppressions that are done under the sun: and behold the tears of such as were oppressed, and they had no comforter; and on the side of their oppressors there was power; but they had no comforter.

І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

Wherefore I praised the dead which are already dead more than the living which are yet alive.

А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

Yea, better is he than both they, which hath not yet been, who hath not seen the evil work that is done under the sun.

І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

Again, I considered all travail, and every right work, that for this a man is envied of his neighbour. This is also vanity and vexation of spirit.

Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

The fool foldeth his hands together, and eateth his own flesh.

краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

Better is an handful with quietness, than both the hands full with travail and vexation of spirit.

І знову я бачив марноту під сонцем:

Then I returned, and I saw vanity under the sun.

Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

There is one alone, and there is not a second; yea, he hath neither child nor brother: yet is there no end of all his labour; neither is his eye satisfied with riches; neither saith he, For whom do I labour, and bereave my soul of good? This is also vanity, yea, it is a sore travail.

Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

Two are better than one; because they have a good reward for their labour.

і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...

For if they fall, the one will lift up his fellow: but woe to him that is alone when he falleth; for he hath not another to help him up.

Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?

Again, if two lie together, then they have heat: but how can one be warm alone?

А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

And if one prevail against him, two shall withstand him; and a threefold cord is not quickly broken.

Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,

Better is a poor and a wise child than an old and foolish king, who will no more be admonished.

бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

For out of prison he cometh to reign; whereas also he that is born in his kingdom becometh poor.

Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.

I considered all the living which walk under the sun, with the second child that shall stand up in his stead.

Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!... Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

There is no end of all the people, even of all that have been before them: they also that come after shall not rejoice in him. Surely this also is vanity and vexation of spirit.