Psalms 129

Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

Multe oni afliktis min de post mia juneco, Diras Izrael,

Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

Multe oni afliktis min de post mia juneco, Sed oni min ne pereigis.

Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

Sur mia dorso plugis plugistoj, Faris siajn sulkojn longaj.

та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

La Eternulo estas justa; Li dishakis la ŝnurojn de la malvirtuloj.

Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

Hontiĝu kaj turniĝu malantaŭen Ĉiuj malamantoj de Cion.

Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

Ili estu kiel tegmenta herbo, Kiu forvelkas, antaŭ ol oni ĝin elŝiris;

що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

Per kiu ne plenigas rikoltanto sian manon Nek garbiganto sian baskon.

і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!

Kaj la preterirantoj ne diros: Beno de la Eternulo estu al vi, Ni benas vin per la nomo de la Eternulo.