I Chronicles 5

А сини Рувима, Ізраїлевого первородженого, бо він первороджений, та за збезчещення ним ложа свого батька перворідство було дане синам Йосипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворідства.

De kinderen van Ruben nu, den eerstgeborene van Israël; (want hij was de eerstgeborene; maar dewijl hij zijns vaders bed ontheiligd had, werd zijn eerstgeboorte gegeven aan de kinderen van Jozef, den zoon van Israël; doch niet alzo, dat hij zich in het geslachtsregister naar de eerstgeboorte rekenen mocht;

Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і князем, сильнішим від нього, а перворідство дісталося Йосипові.

Want Juda werd machtig onder zijn broederen, en die tot een voorganger was, was uit hem; doch de eerstgeboorte was van Jozef.)

Сини Рувима, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.

De kinderen van Ruben, den eerstgeborene van Israël, zijn Hanoch en Pallu, Hezron en Charmi.

Йоїлові сини: Шемая син його, його син Ґоґ, син його Шім'ї,

De kinderen van Joël: zijn zoon Semaja; zijn zoon Gog; zijn zoon Simeï;

син його Міха, син його Реая, син його Баал,

Zijn zoon Micha; zijn zoon Reaja; zijn zoon Baäl;

син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Рувимівців.

Zijn zoon Beera, welken Tiglath-pilneser, de koning van Assyrië, gevankelijk wegvoerde; hij was de vorst der Rubenieten.

А брати його, за його родами, у приписуванні за потомством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,

Aangaande zijn broederen in hun huisgezinnen, als zij naar hun geboorten in de geslachtsregisters gesteld werden; de hoofden zijn geweest Jehiel en Zecharja,

і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.

En Bela, de zoon van Azaz, den zoon van Sema, den zoon van Joël, die woonde te Aroer, en tot aan Nebo, en Baäl-meon,

А на схід він сидів аж до виходу на пустиню від річки Ефрат, бо їхні череди в ґілеадському краї стали численні.

En hij woonde tegen het oosten, tot den ingang der woestijn, van de rivier Frath af; want hun vee was veel geworden in het land van Gilead.

А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наметах на всім просторі на схід від Ґілеаду.

En in de dagen van Saul voerden zij krijg tegen de Hagarenen, die vielen door hun hand; en zij woonden in hun tenten tegen de gehele oostzijde van Gilead.

А Ґадові сини сиділи навпроти них у башанському краї аж до Салхи.

De kinderen van Gad nu woonden tegen hen over, in het land van Basan, tot Salcha toe.

Йоїл голова, а Шафам другий, і Янай, і Шафат у Башані.

Joël was het hoofd; en Safam de tweede; maar Jaenai en Safat bleven in Basan.

А їхні браття за домами своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, семеро.

Hun broeders nu, naar hun vaderlijke huizen, waren Michaël, en Mesullam, en Seba, en Jorai, en Jachan, en Zia, en Heber: zeven.

Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.

Dezen zijn de kinderen van Abihaïl, den zoon van Huri, den zoon van Jaroah, den zoon van Gilead, den zoon van Michaël, den zoon van Jesisai, den zoon van Jahdo, den zoon van Buz.

Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови дому батьків їх.

Ahi, de zoon van Abdiel, den zoon van Guni, was het hoofd van het huis hunner vaderen.

І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасовиськах Шарону, на місцях виходу їх.

En zij woonden in Gilead, in Basan, en in haar onderhorige plaatsen, en in al de voorsteden van Saron, tot aan hun uitgangen.

Усі вони були переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.

Deze allen zijn naar hun geslachtsregisters geteld, in de dagen van Jotham, den koning van Juda, en in de dagen van Jerobeam, den koning van Israël.

Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військових, що носять щита й меча та натягують лука, та випрактикуваних у війні було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдесят, що виходили з військом.

Van de kinderen van Ruben, en van de Gadieten, en van den halven stam van Manasse, van de strijdbaarste mannen, schild en zwaard dragende, en den boog spannende, en ervaren in den krijg, waren vier en veertig duizend zevenhonderd en zestig, uitgaande in het heir.

І провадили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.

En zij voerden krijg tegen de Hagarenen, en tegen Jethur, en Nafis, en Nodab.

І дана була їм поміч на них, і віддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, і Він був ублаганий, бо вони надіялися на Нього.

Doch zij werden geholpen tegen hen, en de Hagarenen werden in hun hand gegeven, en allen, die met hen waren; omdat zij tot God riepen in den krijg, zo liet Hij Zich van hen verbidden, dewijl zij op Hem vertrouwden.

І вони зайняли їхні череди: їхніх верблюдів п'ятдесят тисяч, і дрібної худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а людських душ сто тисяч.

En zij voerden hun vee gevankelijk weg; van hun kemelen vijftig duizend, en tweehonderd en vijftig duizend schapen, en twee duizend ezelen, en honderd duizend zielen der mensen.

Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.

Want er vielen vele verwonden, dewijl de strijd van God was; en zij woonden in hun plaats, totdat zij gevankelijk weggevoerd werden.

А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилися.

De kinderen nu van den halven stam van Manasse woonden in dat land. Zij werden vermenigvuldigd van Basan tot aan Baäl-hermon, en Senir, en den berg Hermon.

А оце голови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, мужі відважні, мужі славні, голови домів їхніх батьків.

Dezen nu waren de hoofden hunner vaderlijke huizen, te weten: Hefer, en Jisei, en Eliël, en Azriël, en Jeremia, en Hodavja, en Jahdiel; mannen sterk van kracht, mannen van naam, hoofden der huizen hunner vaderen.

Та спроневірилися вони Богові своїх батьків, і блудили за богами народів Краю, яких Бог вигубив перед ними.

Maar zij hebben tegen den God hunner vaderen overtreden, en de goden der volken des lands nagehoereerd, welke God voor hun aangezichten had verdelgd.

І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він виселив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня. Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі. А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл. А сини Амрамові: Аарон, і Мойсей, і Міріям. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар. Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую, а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі. А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота. Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува. А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца. А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана. А Йоханан породив Азарію, це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломон в Єрусалимі. І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува. А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума. А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію. А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака. А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоносора.

Zo verwekte de God Israëls den geest van Pul, den koning van Assyrië, en den geest van Tiglath-pilneser, den koning van Assyrië, die voerde hen gevankelijk weg, te weten de Rubenieten, en de Gadieten, en den halven stam van Manasse; en hij bracht hen te Halah, en Habor, en Hara, en aan de rivier Gozan, tot op dezen dag.