Psalms 120

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

(Sang til Festrejserne.) Jeg råbte til HERREN i Nød, og han svarede mig.

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

HERRE, udfri min Sjæl fra Løgnelæber, fra den falske Tunge!

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

Der ramme dig dette og hint, du falske Tunge!

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

Den stærkes Pile er hvæsset ved glødende Gyvel.

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

Ve mig, at jeg må leve som fremmed i Mesjek, bo iblandt Kedars Telte!

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

Min Sjæl har længe nok boet blandt Folk, som hader Fred.

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!

Jeg vil Fred; men taler jeg, vil de Krig!