I Corinthians 2

2:1

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,

I já přišed k vám, bratří, nepřišel jsem s důstojností řeči nebo moudrostí, zvěstuje vám svědectví Boží.

2:2

бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...

Nebo tak jsem usoudil nic jiného neuměti mezi vámi, nežli Ježíše Krista, a to ještě toho ukřižovaného.

2:3

І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.

A byl jsem já u vás v mdlobě, a v bázni, i v strachu mnohém.

2:4

І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,

A řeč má a kázaní mé nebylo v slibných lidské moudrosti řečech, ale v dokázání Ducha svatého a moci,

2:5

щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!

Aby víra vaše nebyla založena v moudrosti lidské, ale v moci Boží.

2:6

А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

Moudrost pak mluvíme mezi dokonalými, ale moudrost ne tohoto světa, ani knížat světa tohoto, jenž hynou.

2:7

але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,

Ale mluvíme moudrost Boží v tajemství, kterážto skryta jest, kterouž Bůh předuložil před věky k slávě naší,

2:8

яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!

Jížto žádný z knížat světa tohoto nepoznal. Nebo kdyby byli poznali, nebyliť by Pána slávy ukřižovali.

2:9

Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!

Ale kážeme, jakož psáno jest: Čehož oko nevídalo, ani ucho slýchalo, ani na srdce lidské vstoupilo, co jest připravil Bůh těm, kteříž jej milují.