Job 2

2:1

І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.

又有一天，　神的众子来侍立在耶和华面前，撒但也来在其中。

2:2

І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:

耶和华问撒但说：「你从哪里来？」撒但回答说：「我从地上走来走去，往返而来。」

2:3

І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...

耶和华问撒但说：「你曾用心察看我的仆人约伯没有？地上再没有人像他完全正直，敬畏　神，远离恶事。你虽激动我攻击他，无故地毁灭他，他仍然持守他的纯正。」

2:4

І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

撒但回答耶和华说：「人以皮代皮，情愿舍去一切所有的，保全性命。

2:5

Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?

你且伸手伤他的骨头和他的肉，他必当面弃掉你。」

2:6

І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!

耶和华对撒但说：「他在你手中，只要存留他的性命。」

2:7

І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...

于是撒但从耶和华面前退去，击打约伯，使他从脚掌到头顶长毒疮。

2:8

А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...

约伯就坐在炉灰中，拿瓦片刮身体。

2:9

І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...

他的妻子对他说：「你仍然持守你的纯正吗？你弃掉　神，死了吧！」

2:10

А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...

约伯却对她说：「你说话像愚顽的妇一样。嗳！难道我们从　神手里得福，不也受祸吗？」在这一切的事上约伯并不以口犯罪。

2:11

І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

约伯的三个朋友─提幔人以利法、书亚人比勒达、拿玛人琐法─听说有这一切的灾祸临到他身上，各人就从本处约会同来，为他悲伤，安慰他。

2:12

І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...

他们远远地举目观看，认不出他来，就放声大哭。各人撕裂外袍，把尘土向天扬起来，落在自己的头上。

2:13

І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...

他们就同他七天七夜坐在地上，一个人也不向他说句话，因为他极其痛苦。