Ecclesiastes 4

4:1

І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

我又转念，见日光之下所行的一切欺压。看哪，受欺压的流泪，且无人安慰；欺压他们的有势力，也无人安慰他们。

4:2

І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

因此，我讚叹那早已死的死人，胜过那还活著的活人。

4:3

А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

并且我以为那未曾生的，就是未见过日光之下恶事的，比这两等人更强。

4:4

І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

我又见人为一切的劳碌和各样灵巧的工作就被邻舍嫉妒。这也是虚空，也是捕风。

4:5

Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

愚昧人抱著手，吃自己的肉。

4:6

краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

满了一把，得享安静，强如满了两把，劳碌捕风。

4:7

І знову я бачив марноту під сонцем:

我又转念，见日光之下有一件虚空的事：

4:8

Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

有人孤单无二，无子无兄，竟劳碌不息，眼目也不以钱财为足。他说：「我劳劳碌碌，刻苦自己，不享福乐，到底是为谁呢？」这也是虚空，是极重的劳苦。

4:9

Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

两个人总比一个人好，因为二人劳碌同得美好的果效。