Isaiah 13

Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.
Пророчеството, наложено за Вавилон, което се откри на Исая, сина на Амос:
Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!
Издигнете знаме на гола планина, извисете глас към тях, помахайте с ръка, за да влязат в портите на благородните.
Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.
Аз заповядах на осветените Си, повиках също и силните Си, за да изпълнят гнева Ми — онези, които се радват на Моето величие.
Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!
Глас на множество по планините като на голям народ! Метежен шум от царствата на събраните народи! ГОСПОД на Войнствата преглежда войска за бой.
Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!
Те идват от далечна земя, от небесните краища — ГОСПОД и оръдията на негодуването Му, за да погуби цялата земя.
Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...
Ридайте, защото Денят на ГОСПОДА е близо, идва като опустошение от Всемогъщия.
Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.
Затова всички ръце ще отслабнат и всяко човешко сърце ще се стопи.
І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...
Те ще се ужасят, болки и скърби ще ги обземат, ще се мъчат като раждаща жена. Смаяни ще се гледат един друг, лицата им ще пламтят.
Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!
Ето, Денят на ГОСПОДА идва жесток, с ярост и пламенен гняв, за да направи земята пуста и да изтреби от нея грешниците й,
Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...
защото небесните звезди и съзвездия няма да излъчват светлината си, слънцето ще помътнее при изгрева си и луната няма да свети със сиянието си.
І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!
Ще накажа света за злината и безбожните — за беззаконието им; ще сложа край на големеенето на гордите и ще смиря надменността на насилниците.
Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.
Ще направя смъртния да е по-скъп от чистото злато, и човека — от офирското злато.
Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...
Затова ще разклатя небесата и земята ще се потресе от мястото си при яростта на ГОСПОДА на Войнствата, в деня на пламенния Му гняв.
І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.
И ще бъде както гонена сърна и овце, които никой не събира — ще се върнат всеки при народа си и ще бягат всеки в земята си.
Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...
Всеки, който се намери, ще бъде пронизан и всеки заловен ще падне от меч.
А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!
И децата им ще бъдат смазани пред очите им, къщите им ще бъдат разграбени и жените им — изнасилвани.
Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,
Ето, ще подбудя против тях мидяните, които не зачитат среброто и не се наслаждават на златото.
і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...
С лъковете си ще смажат юношите и няма да се смилят за плода на утробата, окото им няма да пощади децата.
І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!
И с Вавилон, славата на царствата, гордостта на величието на халдейците, ще стане както когато Бог разори Содом и Гомора:
Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...
няма да се насели навеки и няма да бъде обитаван за всички поколения. И араби няма да разпъват шатри там и овчари няма да почиват там.
Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...
Но пустинни зверове ще почиват там, къщите им ще бъдат пълни с виещи животни, камилоптици ще живеят там и космати демони ще подскачат там;
І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!
хиени ще вият в дворците им и чакали — в увеселителните дворци. И времето му скоро ще дойде, дните му няма да се продължат.