I Chronicles 15

І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.

И той си построи и други къщи в Давидовия град; приготви и място за Божия ковчег и разпъна шатър за него.

Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.

Тогава Давид каза: Не бива никой друг да носи Божия ковчег освен левитите, защото тях избра ГОСПОД да носят Божия ковчег и да Му служат до века.

І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.

И Давид събра целия Израил в Ерусалим, за да пренесат ГОСПОДНИЯ ковчег на мястото му, което беше приготвил за него.

І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.

Давид събра синовете на Аарон и левитите.

Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.

От синовете на Каат: началника Уриил и братята му, сто и двадесет души.

Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.

От синовете на Мерарий: началника Асая и братята му, двеста и двадесет души.

Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.

От синовете на Гирсон: началника Йоил и братята му, сто и тридесет души.

Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.

От синовете на Елисафан: началника Семая и братята му, двеста души.

Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.

От синовете на Хеврон: началника Елиил и братята му, осемдесет души.

Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.

От синовете на Озиил: началника Аминадав и братята му, сто и дванадесет души.

І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

И Давид повика свещениците Садок и Авиатар и левитите Уриил, Асая и Йоил, Семая и Елиил, и Аминадав и им каза:

та й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.

Вие сте глави на бащините домове на левитите. Осветете се, вие и братята ви, за да пренесете ковчега на ГОСПОДА, Израилевия Бог, където съм приготвил за него.

Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.

Понеже първия път не го носихте вие, ГОСПОД, нашият Бог, отвори пролом между нас, защото не Го потърсихме според правилото.

І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

Тогава свещениците и левитите се осветиха, за да пренесат ковчега на ГОСПОДА, Израилевия Бог.

І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.

А синовете на левитите носеха Божия ковчег на раменете си, като прътовете бяха на тях, както заповяда Мойсей според ГОСПОДНОТО слово.

І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.

И Давид заповяда на началниците на левитите да поставят братята си, певците, с музикални инструменти, лири и арфи, и кимвали, за да свирят радостно със силен глас.

І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.

И левитите поставиха Еман, сина на Йоил, и от братята му — Асаф, сина на Варахия, и от братята им, синовете на Мерарий — Етан, сина на Кисий,

А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.

и с тях братята им от втория чин: Захария, Вен и Яазиил, и Семирамот, и Ехиил, и Уний, Елиав и Ваная, и Маасия, и Мататия, и Елифалей, и Микнея, и Овид-Едом, и Еиил, вратарите.

А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.

И поставиха певците Еман, Асаф и Етан да свирят с бронзови кимвали,

А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.

а Захария и Азиил, и Семирамот, и Ехиил, и Уний, и Елиав, и Маасия, и Ваная — с лири по аламот,

А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.

а Мататия и Елифалей, и Микнея, и Овид-Едом, и Еиил, и Азазия — с арфи по шеминит, за да ръководят пеенето.

А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.

А Ханания, главен певец на левитите, ръководеше пеенето, понеже беше изкусен.

А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.

А Варахия и Елкана бяха вратари при ковчега.

А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.

А свещениците Севания и Йосафат, и Натанаил, и Амасий, и Захария, Ваная и Елиезер свиреха с тръбите пред Божия ковчег. А Овид-Едом и Ехия бяха вратари при ковчега.

І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

И така, Давид и израилевите старейшини и хилядниците отидоха да пренесат с веселие ковчега на ГОСПОДНИЯ завет от къщата на Овид-Едом.

І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.

И понеже Бог помагаше на левитите, които носеха ковчега на ГОСПОДНИЯ завет, те пожертваха седем юнеца и седем овена.

А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.

И Давид беше облечен с одежда от висон, както и всички левити, които носеха ковчега и певците, и певецът Ханания, началникът на певците; и Давид носеше ленен ефод.

І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.

Така целият Израил пренесе ковчега на ГОСПОДНИЯ завет с възгласи и тръбен звук, с тръби и с кимвали, като свиреха с лири и с арфи.

І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.

А когато ковчегът на ГОСПОДНИЯ завет влизаше в Давидовия град, Михала, дъщерята на Саул, погледна през прозореца и видя, че цар Давид скачаше и играеше, и го презря в сърцето си.