Ecclesiastes 4

Y TORNÉME yo, y vi todas las violencias que se hacen debajo del sol: y he aquí las lágrimas de los oprimidos, y sin tener quien los consuele; y la fuerza estaba en la mano de sus opresores, y para ellos no había consolador.
І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...
Y alabé yo los finados que ya murieron, más que los vivientes que hasta ahora están vivos.
І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...
Y tuve por mejor que unos y otros al que no ha sido aún, que no ha visto las malas obras que debajo del sol se hacen.
А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
Visto he asimismo que todo trabajo y toda excelencia de obras mueve la envidia del hombre contra su prójimo. También esto es vanidad y aflicción de espíritu.
І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...
El necio dobla sus manos y come su carne.
Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,
Mas vale el un puño lleno con descanso, que ambos puños llenos con trabajo y aflicción de espíritu.
краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...
Yo me torné otra vez, y vi vanidad debajo del sol.
І знову я бачив марноту під сонцем:
Está un hombre solo y sin sucesor; que ni tiene hijo ni hermano; mas nunca cesa de trabajar, ni sus ojos se hartan de sus riquezas, ni se pregunta: ¿Para quién trabajo yo, y defraudo mi alma del bien? También esto es vanidad, y duro trabajo.
Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...
Mejores son dos que uno; porque tienen mejor paga de su trabajo.
Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
Porque si cayeren, el uno levantará á su compañero: mas ¡ay del solo! que cuando cayere, no habrá segundo que lo levante.
і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...
También si dos durmieren juntos, se calentarán; mas ¿cómo se calentará uno solo?
Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
Y si alguno prevaleciere contra el uno, dos estarán contra él; y cordón de tres dobleces no presto se rompe.
А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
Mejor es el muchacho pobre y sabio, que el rey viejo y fatuo que no sabe ser aconsejado.
Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,
Porque de la cárcel salió para reinar; mientras el nacido en su reino se hizo pobre.
бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
Vi todos los vivientes debajo del sol caminando con el muchacho, sucesor, que estará en lugar de aquél.
Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.
No tiene fin todo el pueblo que fué antes de ellos: tampoco los que vendrán después estarán con él contentos. Y esto es también vanidad y aflicción de espíritu.
Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!... Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!