Psalms 130

En sang ved festreisene. Av det dype kaller jeg på dig, Herre!

Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

Herre, hør min røst, la dine ører akte på mine inderlige bønners røst!

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

Dersom du, Herre, vil gjemme på misgjerninger, Herre, hvem kan da bli stående?

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

For hos dig er forlatelsen, forat du må fryktes.

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

Jeg bier efter Herren, min sjel bier, og jeg venter på hans ord.

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

Min sjel venter på Herren mere enn vektere på morgenen, vektere på morgenen.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

Vent på Herren, Israel! For hos Herren er miskunnheten, og megen forløsning er hos ham,

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

og han skal forløse Israel fra alle dets misgjerninger.

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!