Psalms 120

(Sang til Festrejserne.) Jeg råbte til HERREN i Nød, og han svarede mig.

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

HERRE, udfri min Sjæl fra Løgnelæber, fra den falske Tunge!

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

Der ramme dig dette og hint, du falske Tunge!

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

Den stærkes Pile er hvæsset ved glødende Gyvel.

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

Ve mig, at jeg må leve som fremmed i Mesjek, bo iblandt Kedars Telte!

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

Min Sjæl har længe nok boet blandt Folk, som hader Fred.

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

Jeg vil Fred; men taler jeg, vil de Krig!

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!