Isaiah 23

Et Udsagn om Tyrus. Jamrer, I Tarsisskibe, eders Fæstning er i Grus! De får det at vide på Vejen fra Kyperns Land.
Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.
Det er ude med Kystlandets Folk, med Zidons Købmænd, hvis Sendebud for over Havet,
Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.
de mange Vande, hvis Indkomst var Sjihors Sæd, hvis Vinding Alverdens Varer.
І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.
Skam få du, Zidon, thi Havet siger: "Jeg har ikke haft Veer, jeg fødte ikke, ej har jeg fostret Ynglinge, opfødt Jomfruer!"
Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.
Når Rygtet når Ægypten, skælver de ved Rygtet om Tyrus.
Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.
Drag over til Tarsis og jamrer, I Kystlandets Folk!
Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я!
Er det eders jublende By fra Urtids Dage, hvis Fødder førte den viden om som Gæst?
Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.
Hvo satte sig dette for mod det kronede Tyrus, hvis Købmænd var Fyrster, hvis Kræmmere Jordens Adel?
Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?
Det gjorde Hærskarers HERRE for at vanære Hovmod, skænde al Stolthed, al Jordens Adel.
Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.
Græd, I Tarsisskibe, Havn er der ikke mer!
Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони
Han udrakte Hånden mod Havet, rystede Riger, HERREN samled Folk for at jævne Kana'ans Fæstninger.
Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,
Han sagde: "Aldrig mer skal du juble, du voldtagne Jomfru, Zidons Datter! Stå op, drag over til Kypern, selv der skal du ej finde Hvile!"
і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.
Se til Kyprioternes Land! Søfarere grunded det Folk; de rejste dets Vagttårne, Byer og Borge. Han gjorde det til en Ruinhob.
Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.
Jamrer, I Tarsisskibe, eders Fæstning er i Grus!
Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!
På hin Dag skal Tyrus gå ad Glemme i halvfjerdsindstyve År, som i een Konges Dage. Men efter halvfjerdsindstyve Års Forløb skal det gå med Tyrus som med Skøgen i Visen:
І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:
Tag din Citer, gå rundt i Byen, du glemte Skøge, leg smukt på Strenge, syng, hvad du kan, så du kommes i Hu!"
Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!
Efter halvfjerdsindstyve Års Forløb vil HERREN se til Tyrus; det skal atter modtage Skøgeløn og bole med Alverdens Riger på den vide Jord.
І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.
Men dets Vinding og Skøgeløn skal helliges HERREN; den skal ikke gemmes hen eller lægges op; dem, der bor for HERRENs Åsyn, skal dets Vinding tjene til Føde, Mættelse og prægtige Klæder.
І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.