II Corinthians 4

Zato, budući da po milosrđu imamo ovu službu, ne malakšemo.

Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,

Ali odrekosmo se sramotnoga prikrivanja: ne nastupamo lukavo niti izopačujemo riječ Božju, nego se objavljivanjem istine preporučujemo svakoj savjesti ljudskoj pred Bogom.

але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.

4:3

Ako je i zastrto evanđelje naše, u onima je zastrto koji propadaju:

Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,

4:4

u onima kojima bog ovoga svijeta oslijepi pameti nevjerničke da ne zasvijetli svjetlost evanđelja slave Krista koji je slika Božja.

для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.

4:5

Jer ne propovijedamo same sebe, nego Krista Isusa Gospodinom, a sebe slugama vašim poradi Isusa.

Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.

4:6

Ta Bog koji reče: Neka iz tame svjetlost zasine!, on zasvijetli u srcima našim da nam spoznanje slave Božje zasvijetli na licu Kristovu.

Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.

4:7

To pak blago imamo u glinenim posudama da izvanredna ona snaga bude očito Božja, a ne od nas.

А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.

4:8

U svemu pritisnuti, ali ne pritiješnjeni; dvoumeći, ali ne zdvajajući;

У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.

4:9

progonjeni, ali ne napušteni; obarani, ali ne oboreni -

Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.