I Corinthians 8

А относно идоложертвеното: Знаем, че ние всички имаме знание! Знанието възгордява, а любовта изгражда.

А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!

А ако някой мисли, че знае нещо, той още не е познал нищо така, както трябва да познава.

Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.

Но ако някой люби Бога, той е познат от Него.

Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.

И така, относно яденето на идоложертвено: знаем, че идолът е нищо в света и че няма друг Бог, освен Един.

Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.

Защото, дори и да има така наречени богове — било на небето, или на земята, както има много богове и много господари —

Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,

за нас има само един Бог — Отец, от когото е всичко, и ние за Него; и един Господ — Иисус Христос, чрез когото е всичко, и ние чрез Него.

та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.

Но това знание го няма във всички, а някои, като досега бяха свикнали с идолите, ядат месо като идоложертвено и съвестта им, като е слаба, се осквернява.

Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.

Но това, което ядем, не ни прави угодни на Бога; защото нито като не ядем, губим нещо, нито като ядем, печелим нещо.

Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.

Но внимавайте да не би по някакъв начин тази ваша свобода да стане спънка на слабите.

Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!

Защото, ако види някой, че ти, който имаш знание, седиш и ядеш в някой храм на идол, няма ли съвестта на този, който е слаб, да се насърчи, така че и той да яде идоложертвено?

Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?

И заради твоето знание ще загине слабият, братът, за когото е умрял Христос.

І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!

А когато съгрешавате така против братята и наранявате слабата им съвест, вие съгрешавате против Христос.

Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.

Затова, ако храната, която ям, е спънка на брат ми, аз няма да ям месо до века, за да не препъна брат си.

Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!