Song of Solomon 8

quis mihi det te fratrem meum sugentem ubera matris meae ut inveniam te foris et deosculer et iam me nemo despiciat

О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!

adprehendam te et ducam in domum matris meae ibi me docebis et dabo tibi poculum ex vino condito et mustum malorum granatorum meorum

Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!

leva eius sub capite meo et dextera illius amplexabitur me

Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

adiuro vos filiae Hierusalem ne suscitetis et evigilare faciatis dilectam donec ipsa velit

Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!

quae est ista quae ascendit de deserto deliciis affluens et nixa super dilectum suum sub arbore malo suscitavi te ibi corrupta est mater tua ibi violata est genetrix tua

Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!

pone me ut signaculum super cor tuum ut signaculum super brachium tuum quia fortis est ut mors dilectio dura sicut inferus aemulatio lampades eius lampades ignis atque flammarum

Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!

aquae multae non poterunt extinguere caritatem nec flumina obruent illam si dederit homo omnem substantiam domus suae pro dilectione quasi nihil despicient eum

Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...

soror nostra parva et ubera non habet quid faciemus sorori nostrae in die quando adloquenda est

Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?

si murus est aedificemus super eum propugnacula argentea si ostium est conpingamus illud tabulis cedrinis

Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...

ego murus et ubera mea sicut turris ex quo facta sum coram eo quasi pacem repperiens

Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...

vinea fuit Pacifico in ea quae habet populos tradidit eam custodibus vir adfert pro fructu eius mille argenteos

Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.

vinea mea coram me est mille tui Pacifice et ducenti his qui custodiunt fructus eius

Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!

quae habitas in hortis amici auscultant fac me audire vocem tuam

О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!

fuge dilecte mi et adsimilare capreae hinuloque cervorum super montes aromatum

Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!