Zechariah 2

І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.

et levavi oculos meos et vidi et ecce vir et in manu eius funiculus mensorum

І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим.

et dixi quo tu vadis et dixit ad me ut metiar Hierusalem et videam quanta sit latitudo eius et quanta longitudo eius

2:3

І Господь показав мені чотирьох майстрів.

et ecce angelus qui loquebatur in me egrediebatur et angelus alius egrediebatur in occursum eius

2:4

І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити.

et dixit ad eum curre loquere ad puerum istum dicens absque muro habitabitur Hierusalem prae multitudine hominum et iumentorum in medio eius

2:5

І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.

et ego ero ei ait Dominus murus ignis in circuitu et in gloria ero in medio eius

2:6

І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.

o o fugite de terra aquilonis dicit Dominus quoniam in quattuor ventos caeli dispersi vos dicit Dominus

2:7

Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

o Sion fuge quae habitas apud filiam Babylonis

2:8

І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.

quia haec dicit Dominus exercituum post gloriam misit me ad gentes quae spoliaverunt vos qui enim tetigerit vos tangit pupillam oculi eius

2:9

А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.

quia ecce ego levo manum meam super eos et erunt praedae his qui serviebant sibi et cognoscetis quia Dominus exercituum misit me

2:10

Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.

lauda et laetare filia Sion quia ecce ego venio et habitabo in medio tui ait Dominus

2:11

Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!

et adplicabuntur gentes multae ad Dominum in die illa et erunt mihi in populum et habitabo in medio tui et scies quia Dominus exercituum misit me ad te

2:12

Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.

et possidebit Dominus Iudam partem suam in terra sanctificata et eliget adhuc Hierusalem

2:13

Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав. Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь! І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе. І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще! Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!

sileat omnis caro a facie Domini quia consurrexit de habitaculo sancto suo