Psalms 142

Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва.

Com a minha voz clamo ao Senhor; com a minha voz ao Senhor suplico.

Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

Derramo perante ele a minha queixa; diante dele exponho a minha tribulação.

Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

Quando dentro de mim esmorece o meu espírito, então tu conheces a minha vereda; no caminho em que eu ando ocultaram-me um laço.

коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

Olha para a minha mão direita, e vê, pois não há quem me conheça; refúgio me faltou; ninguém se interessa por mim.

Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

A ti, ó Senhor, clamei; eu disse: Tu és o meu refúgio, o meu quinhão na terra dos viventes.

Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

Atende ao meu clamor, porque estou muito abatido; livra-me dos meus perseguidores, porque são mais fortes do que eu.

Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

Tira-me da prisão, para que eu louve o teu nome; os justos me rodearão, pois me farás muito bem.